Зміст
Галюцинації після вживання алкоголю або наркотиків можуть виникати при інтоксикації, синдромі відміни або гострому психозі. Лікування галюцинацій залежить від причини та тяжкості стану. Якщо людина дезорієнтована, агресивна, чує голоси, що наказують, відчуває судоми або становить небезпеку для себе й оточення, необхідно викликати екстрену медичну допомогу й не давати препарати самостійно.
Галюцинації — це порушення сприйняття, при яких людина чує, бачить або відчуває те, чого в навколишній обстановці немає. Для неї ці переживання виглядають реальними: голос може звучати як звичайна мова, образ — сприйматися як такий, що перебуває в кімнаті, а дотик — відчуватися фізично. Людина не завжди здатна критично оцінити те, що відбувається, тому спроби різко переконати її можуть посилити тривогу або роздратування.
За способом сприйняття виділяють кілька основних видів:
Тактильна галюцинація нерідко супроводжується спробами струсити зі шкіри неіснуючі предмети або комах. Однак за одним проявом не можна визначити причину стану або вжиту речовину.
| Стан | Що відбувається |
|---|---|
| Галюцинація | Людина сприймає звук, образ або відчуття без реального джерела |
| Ілюзія | Реальний предмет або звук сприймається викривлено |
| Марення | Виникає стійке помилкове переконання, яке не змінюється під впливом логічних доводів |
Галюцинації та марення можуть виникати одночасно. Наприклад, людина чує неіснуючі голоси й переконана, що за нею стежать. Точно визначити характер порушення може лише фахівець після оцінки свідомості, поведінки та загального стану.
Галюцинації можуть з’явитися як під час сп’яніння, так і після припинення вживання. Їх виникнення пов’язане з порушенням роботи головного мозку під дією алкоголю, наркотиків або продуктів їх розпаду.
Найчастіші причини:
Причини галюцинацій бувають різними, тому за зовнішніми проявами не можна точно визначити діагноз. Навіть якщо симптоми з’явилися після вживання, лікар повинен виключити травму, тяжке отруєння, інфекцію та інші стани, що потребують окремого лікування.
Галюцинації від алкоголю можуть з’явитися під час тяжкої інтоксикації, після тривалого запою або на тлі різкого припинення вживання. Це різні стани, хоча зовні вони можуть супроводжуватися схожими симптомами: людина чує голоси, бачить неіснуючі образи, стає тривожною, підозрілою або збудженою.
Галюцинації після запою особливо небезпечні, якщо одночасно виникають безсоння, тремтіння, пітливість, прискорене серцебиття, дезорієнтація або різкі зміни поведінки. За цими ознаками не можна самостійно визначити вид психозу, тому стан повинен оцінити лікар.
При алкогольному галюцинозі частіше виникають слухові обмани сприйняття. Людина може чути розмови, погрози, звинувачення або команди, реагувати на них і намагатися захищатися від неіснуючої небезпеки. Іноді до голосів приєднуються зорові образи, виражений страх і марення переслідування.
Орієнтація в місці та часі може частково зберігатися, але це не робить стан безпечним. Під впливом голосів або тривоги людина здатна діяти непередбачувано.
При алкогольному делірії зазвичай сильніше порушена свідомість: людина не розуміє, де перебуває, плутає час, не впізнає близьких або не може підтримувати послідовну розмову. Часто наявні виражене збудження, тремтіння, пітливість, безсоння, підвищення температури та інші фізичні порушення.
При галюцинозі свідомість може залишатися яснішою, а на перший план виходять голоси та пов’язані з ними страхи. Однак провести надійне розрізнення без медичного огляду неможливо. Обидва стани потребують своєчасної професійної оцінки.
Наркотичні галюцинації можуть виникнути під час інтоксикації, після закінчення дії речовини або на тлі кількох діб без сну. Людина може бачити рухомі фігури, чути голоси, відчувати дотики, бути впевненою, що за нею спостерігають або хочуть завдати шкоди.
Так звані «глюки від наркотиків» нерідко поєднуються з параноєю, сильною тривогою та психомоторним збудженням. Поведінка стає непередбачуваною: людина ховається, намагається захищатися від уявної загрози, вибігає на вулицю або проявляє агресію. Навіть якщо контакт із нею частково збережений, виключити гострий психоз або тяжке отруєння без огляду не можна.
Ризик психотичних симптомів вищий при вживанні:
За характером видінь або поведінки не можна надійно визначити, яку речовину вживала людина. Для вибору допомоги важливі відомості про передбачуваний препарат, час прийому, поєднання речовин і зміни стану.
Екстрена допомога потрібна, якщо людина:
Небезпека визначається не лише змістом галюцинацій. Навіть зовні спокійна людина може раптово спробувати втекти, сховатися або захиститися від уявної загрози. Тому не можна залишати її саму при вираженій дезорієнтації та порушенні поведінки.
Якщо є ризик нападу, не потрібно підходити впритул або намагатися утримувати людину силою. Слід відійти на безпечну відстань, вивести інших людей із приміщення та викликати екстрену медичну допомогу.
Спочатку оцініть, чи є безпосередня загроза. Якщо людина агресивна, дезорієнтована, виконує команди «голосів», намагається завдати шкоди собі або іншим, викличте екстрену медичну допомогу.
До приїзду лікарів:
Не намагайтеся силою покласти, зв’язати або утримувати людину. Це може посилити страх і спровокувати опір. Якщо поведінка стає небезпечною, відійдіть на безпечну відстань і дочекайтеся фахівців.
Тактика залежить від причини симптомів, вжитої речовини, стану свідомості та фізичних ускладнень. Завдання лікаря — не лише зменшити галюцинації, а й визначити, що їх спричинило.
Однакові симптоми можуть виникати при інтоксикації, синдромі відміни, травмі голови, інфекції, неврологічному або психічному розладі. Без обстеження неможливо зрозуміти, яка причина стала основною та яка допомога потрібна людині.
Самостійний прийом заспокійливих, снодійних або психотропних засобів може посилити пригнічення свідомості, вплинути на дихання, вступити у взаємодію з алкоголем або наркотиками та ускладнити діагностику. Спроба «зняти» симптоми новою дозою речовини також підвищує ризик отруєння й не усуває причину стану.
До огляду лікаря не слід давати людині ліки, алкоголь або інші психоактивні речовини. Безпечне завдання близьких — запобігти травмам, спокійно спілкуватися з нею та своєчасно викликати медичну допомогу.
Що робити, якщо в людини галюцинації після запою?
Не сперечайтеся з нею й не намагайтеся довести, що те, що відбувається, нереальне. Приберіть небезпечні предмети, говоріть спокійно та зверніться по медичну допомогу. При агресії, сплутаності свідомості, судомах або погрозах необхідно викликати екстрену службу.
Як довго можуть тривати галюцинації після запою?
Тривалість залежить від причини, тяжкості синдрому відміни, загального стану та своєчасності допомоги. Симптоми можуть зберігатися й після того, як алкоголь уже виведений з організму, тому очікувати їх самостійного зникнення небезпечно.
Чи можна вилікувати галюцинації?
У багатьох випадках симптоми зменшуються після усунення причини, але прогноз залежить від діагнозу та стану пацієнта. Іноді після купірування гострого епізоду потрібне лікування залежності, психічного або неврологічного розладу.
Чим марення відрізняється від галюцинацій?
При галюцинаціях людина чує, бачить або відчуває те, чого немає. Марення — це стійке помилкове переконання, наприклад упевненість у переслідуванні. Обидва порушення можуть виникати одночасно.
Як допомогти людині, яка чує голоси?
Зберігайте спокійний тон, не висміюйте її й не підтримуйте зміст голосів. Уточніть, чи наказують вони завдати комусь шкоди. При таких командах, агресії або втраті орієнтації потрібна екстрена медична допомога.
Даний матеріал має виключно ознайомлювальний характер. Для вирішення вашої проблеми ми настійно рекомендуємо проконсультуватися з лікарем.
Залишити відгук
Безкоштовна консультація фахівців по телефону цілодобово
Залишіть заявку і наш спеціаліст передзвонить вам, щоб відповісти на всі ваші запитання
Або зв'яжіться з нами у зручний спосіб
Комментарий специалиста
Специалист
Яковенко Владислав СергійовичПри галюцинаціях важливо оцінювати не лише те, що людина бачить або чує, а й її здатність орієнтуватися, контролювати поведінку та підтримувати контакт. Якщо вона не впізнає близьких, виконує команди «голосів», проявляє агресію або намагається врятуватися від уявної загрози, ситуація потребує екстреної медичної допомоги. Сперечатися з людиною або самостійно давати їй препарати в такому стані не можна.