Відгуки

Хочу поділитися своєю історією про те, як я пройшов програму реабілітації в реабілітаційному центрі «Антинаркотик Одеса». Близько 5-ти років я вживав наркотики, в житті був один сенс тільки вживати. Я почав виносити техніку з дому і продавати цінні речі свої і моїх рідних, була купа боргів і безліч кредитів у всіх різних МФО. Я не знав, як позбутися цієї проблеми і вирішив звернутися по допомогу. Хочу подякувати керівнику центру Воробйову Олексію за надання допомоги, за хороший прийом на центрі. Уже близько двох років я залишаюся чистим і життя почало налагоджуватися. Так само перебуваючи на центрі мені допомогли відновити мої стосунки з моїми близькими.

Завдяки реабілітаційному центру Антинаркотик тепер я колишній залежний, я перебуваю в стійкій ремісії вже 3 роки. Наркотичні речовини і алкоголь я почав вживати в школі, університет не закінчив через проблеми з наркотиками. Рідні порадили, ну як порадили – поклали на лікування в Міжнародну Антинаркотичну Асоціацію. 2 роки до цього я сам намагався якось зістрибнути, але самі здогадуєтеся, що відбувалося. Дійшло до того, що з рідними їздили до екстрасенсів усяких, які обіцяли позбавити мене всіх моїх залежностей. Намагався кодуватися, але щоразу зривався. Я був озлобленим, зломленим, ненавидів своє життя і не мав цілей. Звертаючись до МАА, я не вірив, що мені допоможуть, прийшов тільки тому, що мама слізно просила. Зараз я розумію, що головним було почати, і я радий, що потрапив сюди. Я пройшов курс, я чистий і навіть одружений. Ми щасливі і хочемо стати батьками. Я хочу звернутися до всіх, хто читає зараз мою історію: не займайтеся самолікуванням, не витрачайте гроші на «бачать», адже ви втрачаєте час, а час безцінний…

Я просто хочу подякувати Міжнародній Антинаркотичній Асоціації за їхній курс реабілітації. Дякую за все! За працю, терпіння, професійний підхід і моє одужання. Наркотики я вперше спробував у 13, куріння трави – ще раніше, навіть не згадаю, коли це сталося вперше. Я постійно потрапляв у міліцію, тріпав багато нервів рідним. Здавалося, що нічого не змінити, я був на межі, постійно перебував у стані депресивного розладу, суїцидальні думки відвідували мене дедалі частіше й частіше. Рішення звернутися до реабілітаційного центру я прийняв самостійно. Лікування тривало майже 5 років. Зараз я в стійкій ремісії, і це величезне досягнення для мене! Моє життя змінилося кардинально, я щасливий! У мене є сім’я, друзі та можливості, про які я раніше й не мріяв! Дякую МАА за те, що я став новою людиною!!! За тверезе життя, в якому є сенс для кожного нового дня!

Хочу сказати кілька слів подяки Міжнародній Антинаркотичній Асоціації, а саме фахівцям з Одеси. Спасибі за те, що допомогли нам з дружиною відновити довірчі стосунки і врятували нашу сім’ю. Я був упевнений, що для нас усе скінчено, але помилився, і цьому дуже радий! Поки я був на реабілітації, дружина відвідувала лекції для співзалежних, а після ми поступово почали боротися за нас і наш шлюб. Відтоді я тверезий уже понад 2 роки, у нас народився син, і дружину я люблю тільки сильніше! СПАСИБО!!!

Хочу висловити подяку Міжнародній Антинаркотичній Асоціації та її фахівцям! Вживати наркотики почав у студентські роки. В училищі подружився з одногрупником, який замислювався цією справою, і понеслося. Крім моїх очевидних зовнішніх змін (я сильно схуд, стан зубів викликав огиду), я змінився внутрішньо. У 25 років у мене почалися панічні атаки і я став дуже агресивним. У чому причина внутрішнього руйнування я розумів, але нічого не міг із собою вдіяти. Зав’язати не виходило. Через 1,5 року зривів батьки вмовили мене вирушити на лікування в реабілітаційний центр «Антинаркотик». Це стало найкращим рішенням у моєму житті! Не скажу, що це було просто, але воно того варте!)) Я тверезий майже 5 років, а моєму синові вже рік і я не розумію, як міг ставити на своєму житті хрест раніше!

У мене все почалося з куріння травички для підняття настрою. Знаєте, у нічних клубах усілякі розважальні засоби – популярна тема. Хлопець курив і я теж спробувала. Ну як спробувала? Уже через 1-2 місяці я перейшла на спайси і солі… Коли не було грошей, то я перейшла на барбітурати (копійчані, аптечні), які змішувала з алкоголем. І ось у мене передозування, хворе серце і перше знайомство з наркодиспансером… Будучи дорослою людиною, я не вирушила на лікування сама. Мене змусили після ревізії в моїй спальні. Ви навіть не уявляєте, скільки всього в мене валялося по шафках!)) До речі, перша думка, що я залежна, мене відвідала саме тоді, коли я побачила десятки (якщо не сотню!) порожніх упаковок з-під ліків, що містять кодеїн і барбітурат, вивалених на ліжко. Кхм, травичку теж знайшли, так… Хоча вони не були єдиною моєю проблемою. На тлі особистих переживань я в принципі підсіла на заспокійливі та антидепресанти. У центрі реабілітації «Антинаркотик» мені допомогли побороти залежність. Я не вживаю вже рік. Також я відмовилася від інших шкідливих звичок, щоб уникнути ймовірності зриву. Дякую фахівцям, що допомогли мені! Я б сама, напевно, не впоралася. Я не збираюся зупинятися на досягнутому)